Алкоголь : допустимо или нет?

Так..можливо не розумію, бо я живу не в Києві! Але ж тут є все і під боком!!!! Це прекрасно!!!

Миша пишет:Так..можливо не розумію, бо я живу не в Києві! Але ж тут є все і під боком!!!! Це прекрасно!!!

ну это уже от темы мы ушли
в общем алкоголь зло!

[/quote]
ну это уже от темы мы ушли
в общем алкоголь зло![/quote]
БЕЗПЕРЕЧНО!

- Сколько у вас стоит капля водки?
- Нисколько!
- Тогда накапайте мне стаканчик

Какпля к капле, а наш народ меры никогда не знал.

Или нет?

NegveY пишет:- Сколько у вас стоит капля водки?
- Нисколько!
- Тогда накапайте мне стаканчик

Какпля к капле, а наш народ меры никогда не знал.

Или нет?

ну, уважаемый... если так ставить вопрос (о мере), то однозначно нельзя
если даже есть такая мысль, я пью, но знаю меру. значит уже что то не то.
вообще пить ради эффекта опьянения плохо

ну а по теме, согласен тяжело с мерой. и не только у нашего народа
а у всего рода чевеловечского

NegveY пишет:
ОТВЕТ ДЛЯ ВСЕХ ОСТАЛЬНЫЙ, ВНИМАТЕЛЬНО ПРОЧТИТЕ !!!

Как бы там не было все это дело, даже если ты контролируешь себя, есть и будут люди, которые проклинают этот наш алкоголь - проклятие Украины и других стран, люди чьи судьбы и их семьи разрушены этим проклятием.

Все ровно люди, которые НЕ умеют себя контролировать, будут смотреть на тех, кто может себя контролировать, и говорить: "Я тоже смогу", НО В ИТОГЕ ОНИ НЕ СМОГУТ.

ЗАМКНУТИЙ КРУГ!!!!!!!!!!

З.Ы. Ради остальных можно от этого отказаться,
ЭТО ЖЕ ТАКОЙ БЛИН ПУСТЯК, ИЗ-ЗА КОТОРОГО СТОЛЬКО ПРОБЛЕМ !!!!!!!!!!!!!!!!!!
Я всё сказал, просто задумайтесь о том что я написал.

То что я подчеркнул, то для тебя TonyH, мой ответ на твое пердыдущее сообщение.

аминь.
принимается, NegveY

очень люблю сказочки - кому не влом, читайте
ТИ Ж ЗНАВ!
В одному індіанському племені юнаків випробували на зрілість самотністю. Цим вони мали довести самі собі та спільноті, що готові бути справжніми воїнами.
В час випробування один з цих юнаків опинився посеред гарної квітучої долини. Оглядаючи гори, які оточували цю долину, юнак побачив одну стрімку вершину, вкриту сліпучо-білим снігом. “Поміряюся з тією вершиною”, – подумав він. Він одягнув сорочку зі шкіри зубра, на плече накинув плащ і почав спинатися на гору.
Вибравшись на вершину, юнак побачив під собою цілий світ: прекрасні краєвиди, безмежний простір. Його серце наповнилося гордістю.
Раптом він почув біля своїх ніг дивне шелестіння. Подивився і побачив змію. Хотів відскочити, але змія заговорила:
– Вмираю... Тут надто зимно для мене, і немає поживи... Візьми мене під свою сорочку і знеси в долину.
– Ні, – відповів юнак. – Знаю вашу породу. Ти – гримуча змія. Якщо візьму тебе, ти вкусиш мене – і я помру.
– Ні! Навіть не думай так! – відповіла змія. – З тобою не буду так поводитися. Якщо мені допоможеш, не вчиню тобі жодного зла.
Юнак і далі відмовлявся, але змія вміла добре переконувати. Врешті-решт він взяв її під сорочку і поніс зі собою. Коли вони вже спустилися в долину, юнак делікатно поклав її на землю.
Несподівано змія скрутилася, кинулася на хлопця і вкусила його в ногу.
– Ти ж мені обіцяла! – закричав він.
– Ти ж знав, що ризикуєш, коли брав мене зі собою, – сказала змія й поповзла собі геть.

Ця історія присвячена всім, хто піддається таким спокусам, як наркотики, алкоголь тощо.
“Ти ж знав, що ризикуєш, коли брав мене зі собою”.